Неділя, 24.09.2017, 02:39
Клич Нації
Головна Реєстрація Вхід
Вітаю Вас, Гість · RSS
Форма входу
Меню сайту
Категорії розділу
Мої статті [1463]
Пошук
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 312
http:
Друзі сайту
http://ukrstep.at.ua http://surma.at.ua
Статистика
 Каталог статей
Головна » Статті » Мої статті

Говорильня по новому колу чи відсіч п’ятій колоні?
 

Більше року тому, 26 березня 2014 року, в бібліотеці ім. Чижевського відбулося одне з багатьох громадських слухань про перейменування міста Кіровограда, ініційоване обласним осередком ВУТ «Просвіта» ім. Т.Шевченка. У підсумку розмова на цю тему вийшла напруженою, як завжди,  «організовано зненацька» набігли апологети «русскага міра». Нібито вдалося почути різні,  кардинально протилежні думки і  зробити намагання зібрати їх докупи. А чи треба це було? Вийшла така собі чергова гра в демократію, що в чергове напружила пристрасті. Українофобами, які собі забезпечили мало не найбільшу явку, та спромоглися до певних підтасовок, було спровоковане імпровізоване «голосування фантиками», якими вони запаслися двома-трьома кожний, для «перемоги», як на референдумі у Криму кілька днів перед цим. «Руській мір» продемонстрував в чергове примітивну одноманітність, яку проковтнув під видом демократії очільник обласної  «Просвіти» Олександр Ратушняк, і виглядав . як прямий посібник Путіна. Хтось навіть позартував про те, а чи не рано його достроково з СІЗО випустили, і чи саме не для цього?

  До списку назв, які тоді здобули найбільшу кількість підтримки  в результаті підтасовок потрапили Єлисаветград, Златопіль і Кіровоград. Ці слухання не репрезентували думки всіх мешканців міста, оскільки тут не було й сотої частини від них. По розумному формулюють, що фокус-групою їх теж не назвеш, бо не було спеціального добору учасників від різних прошарків населення, але вони показали якісь таки загальні настрої.

  Отже, прихильність до старої комуністичної назви невпинно зменшилися,хоча і ненабагато на тому бліц-голосуванні, яке одразу ніхто і не планував, але на провокацію русофілів повелися.. Особливо це стало очевидним після  спонтанного демонтажу пам’ятника Кірову. А сьогодні ця назва ще й опинилася поза законом як така, що увічнює діяча більшовицького червоного терору, тому ми її  можна сміливо відкинути, хоча на момент написання цих рядків Презедентще чомусь не встиг завізувати цей закон.

  Традиційно сильним в суспільстві залишається запит на імперську колоніальну назву Єлисаветград, який активно підтримується вже не перший рік представниками п’ятої колони міста та московською церквою, що оманливо ховається під назвою «українська». Але останнім часом у світлі війни і російської агресії за останній рік ці позиції сильно похитнулися, оскільки ця назва стало асоціюється з концепцією «руского міра» і так званої «Новоросії».Та «вода і камінь точить», тобто постійне зомбування городян вигаданою «святостю назви» призводить до певних наслідків у вербовці прихильників. По суті цей контингент є сепаратиською кадровою базою «рускага міра».

Серед прихильників української назви міста простежується компроміс до однієї назви – Златопіль. Але цей варіант не ідеальний, бо має карму зниклого напівєврейського містечка та російського походження.  Але були і є інші пропозиції, які мають трохи меншу або зовсім малу підтримку, бо не мають такого агітаційного PR, як назви російська Єлисаветград та  майже українська Златопіль. Діє на них і певним чином хибна думка, яка викликає критику з боку однодумців-прихильників назви Златополь,  про те, що внібито розпорошували голоси на користь проросійських опонентів. Тож все більше прихильників «українського лобі» згодні підтримувати єдину назву – Златопіль. Та слід визнати що популярними є пропоновані історична назва Новокозачин, а також Кропивницький, Інгульськ.

 Дехто вважає, що коли буде «зроблено перший крок» у бік назви Златопіль та виявлено суспільні думки і настрої. Кожен із представлених варіантів назви отримав своїх прихильників, втім вже тоді було зрозуміло, що справжня боротьба розгорнеться між двома назвами – Єлисаветград і Златопіль. Але таке позиція є хибною і небезпечною, бо міняти радянську назву на російську не варто. А для повної під страховки є логічним та необхідним російські назви взагалі виключити з розгляду, як фактично антиукраїнські та імперські. Гра в демократію з підступним проросійським лобі ні до чого путнього не призведе. При наступному  етапі,  залучення до цього процесу представників влади, депутатів всіх рівнів і розробці механізму обрання нової назви та подання її на затвердження до Верховної Ради України, у разі вилучення варіантів п’ятої колони успіх здорових українських сил неминучий. А чи вистачить мудрості та рішучості вчинити саме так?.

 Для історичної довідки слід нагадати, що всі попередні перейменування міста не були демократичними, бо при перейменуванні міста ніхто ні у кого нічого ніколи не питав. Тоді поясніть на милість: Для чого нині брати до уваги думку п’ятої колони міста, адже вона не наша і антиукраїнська?»


Анатолій Авдєєв

Категорія: Мої статті | Додав: sokil (19.04.2015)
Переглядів: 144 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Copyright MyCorp © 2017
Конструктор сайтів - uCoz