Субота, 18.11.2017, 16:59
Клич Нації
Головна Реєстрація Вхід
Вітаю Вас, Гість · RSS
Форма входу
Меню сайту
Категорії розділу
Мої статті [1463]
Пошук
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 313
http:
Друзі сайту
http://ukrstep.at.ua http://surma.at.ua
Статистика
 Каталог статей
Головна » Статті » Мої статті

Нашому роду – нема переводу: сотники козацької Власівки
 
кіровоградська, область, власівка, сотники, козаки

 

Єдиним лівобережним поселенням Кіровоградської області є селище міського типу у складі Світловодська. Воно має славну давню історію, адже походить із козацької доби. Недарма сам знаменитий дослідник запорозької старовини, історик, музейник Дмитро Яворницький свого часу збирався тут купити хату й осісти. Окрім січової минувшини, Власівка увійшла й до літопису гетьманщини. Згадаймо декого з її старшини початку ХVІІІ століття.

Предок уродженця Єлисаветграда, героя Крут Володимира Шульгина по материнській лінії у сьомому поколінні Устим Сохненко (Сахненко, Сахневич) 1691 року значився «товаришем» Власівської сотні Миргородського полку, а в 1704–1705 роках – її сотником (сьогодні лівобережна Власівка у статусі селища входить до Світловодська.) Мав міцне господарство, зокрема, пасіки правобіч Дніпра, 100 коней тощо. 13 січня 1704 року гетьман Іван Мазепа у Батурині підписав грамоту про звільнення пасік власівця від сплати бджолиної десятини. Через півроку у таборі під Старим Костянтиновим миргородський полковник Д. Апостол в ознаменування заслуг сотника перед Військом Запорозьким дозволив йому володіти вільною до цього землею біля шляху із Власівки до Крилова (знаходився при впадінні Тясмина в Дніпро, сьогодні затоплений Кременчуцьким морем) по річку Цибульник. Збереглися свідчення про придбання Сахненком на Правобережжі «острова Курінного з річкою і двома малими острівцями» (1675 рік), острова на Тясмині, землі і байраків в урочищі Великого лісу (1701). Пізніше Сахненко пішов у ченці, став настоятелем Мотронинського монастиря. Його дружина Євдокія була донькою «обивателя» криловського Я. Скоробагатого, який у місті на Тясмині мав будинок, млин, землю. Нащадки Устима і Євдокії поріднилися або посвоячилися з Апостолами, Милорадовичами, Безбородьками, Бутовичами, Галаганами, Гамаліями, Кочубеями, Леонтовичами, Лизогубами, Кудашевими. Представники останнього княжого роду мали землі на Маловисківщині і в Наддніпрянщині.

У переліку особового складу козацької старшини 1725 року зустрічаємо список керівного складу Власівської (сьогодні у складі Світловодська) сотні. Дійсним сотником був Михайло Майборода. Окрім нього, був ще й отаман – Ілля Клименко. Вів документацію писар Іван Суличич. Хорунжим значиться Григорій Дашовець, війтом – Леонід Остапенко, а бурмістром – Микита Лабезний. Цікаво, чи веде хто-небудь із сучасних наддніпрянців свій родовід від цих козаків?

Сергій Шевченко, кандидат історичних наук

Категорія: Мої статті | Додав: sokil (14.02.2015)
Переглядів: 98 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Copyright MyCorp © 2017
Конструктор сайтів - uCoz