Неділя, 24.09.2017, 02:29
Клич Нації
Головна Реєстрація Вхід
Вітаю Вас, Гість · RSS
Форма входу
Меню сайту
Категорії розділу
Мої статті [1463]
Пошук
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 312
http:
Друзі сайту
http://ukrstep.at.ua http://surma.at.ua
Статистика
 Каталог статей
Головна » Статті » Мої статті

Кривизна неоколоніалізму

Хроніка недавньої історії міста Кіровограда. Телебачення повторює в записі відкриття пам’ятника «першому меру міста» Олександру Пашутіну. Тільки який він перший? Коли став до влади у 1878 році, а до нього містом кермували його батько та дядько, не говорячи вже про інших на протягом більше ста років… Хто першим сказав цю дурницю? «Перший» збрехавши, здається, вже давно надійно сховавши кинувши ту кістку «довірливим та убогим». А тим часом на кадрах історії (навмисне не вигадаєш) йде «криве, пузате та негодяще» на прізвища Кривенко, Пузаков і Негода. Ніби навмисна гра іронії долі та сарказм випадку.

  Встановлення згаданого пам’ятника торгашу, чорносотенцю та антисеміту підсумок викривлення історії, підступного зомбування свідомості громадян з боку безвідповідального чиновництва, яке смикало за мотузки ляльководи п’ятої колони. Один з виконавців тої злої волі виголошував промову. Про це ЗМІ написали: «У вітальному слові Віталій Кривенко зазначив, що співавтором проекту був український скульптор Любомир Яремчук. Пам’ятник було відлито у Львові у дуже стислі строки. Пам’ятник у вигляді статуї Пашутіна, який тримається за стілець, символізує нібито передачу правління наступникам.»
 За кількарічну епопею встановлення пам’ятник вихрестили і «Кісею Воробьяніновим», і «пам’ятником порожньому місцю», і «антисемітом з стільцем» та багато чим. Більше двох років через ЗМІ запускавсяPRзавдяки якому і договорилися, що той пройдисвіт Пашутін став «першим  дореволюційним мером» хоча насправді був… перед передостаннім. Через дев’ять років у місті вже з’явилася «робітнича влада».
 
 Але знаковим викривленням для сучасного неоколоніалізму став конкурс шкільних творів про майбутнє міста над «сивим Інгулом». Восьмикласник Максим Кондратенко став  переможцем  цього «відкритого» міського конкурсу «Місто моєї мрії» у Кіровограді.
А за що отримав першу премію ? А у роботі перем
ожця головна площа міста називається Елисаветградська(!), а замість пам`ятника Кірову посередині неї встановлений пам`ятник Св. Елисаветі( знаково – ганьба кухарчиним дітям і слава царям!). «Міський сад в своєму проекті Максим відродив перш за все. У його мріях там створений туристичний комплекс з аквапарком. По чистому Інгулу ходять туристичні пароплави, в місті працюють екологічно чисті заводи, будівля міськвиконкому створена у вигляді сонця, а РАЦС – у вигляді серця. У «місті восьмиклассника-лауреата» безкоштовно лікуються і діти, і люди похилого віку; у кожному районі діє спецінспекція, а саме місто входить до п’ятірки кращих туристичних міст Європи.» - повідомили ЗМІ основні тези проросійської утопії. Бідна дитина з убогими вчителями…

 Друге і третє місця журі віддало груповим роботам відповідно гімназії ім. Т.Г. Шевченка і школі №26. Всього в конкурсі взяли участь 28 проектів, але ж переміг який! Невідомо чи були українізованими ті твори,  що не стали переможними, але переможець з своїми вихователями майбутнього покоління, що народилося в незалежній України, м’яко кажучи, приголомшив.
«Участь в урочистостях взяли мер Кіровограда Володимир Пузаков, перший заступник голови ОДА Світлана Негода, автор проекту архітектор Віталій Кривенко та інші.
Пам’ятник відкрили Володимир Пузаков та Світлана Негода, після цього його було освячено
( до речі московським попом Сидорою, за сумісництвом почесним громадянином Кіровограда, який прикрасив підлеглий собі храм табличкою, яка сповіщає про те, що будівля стоїть...у Єлизаветграді).

 «На площі відбувся святковий (з елементами костюмованого) бал та інші урочистості.»- пише ЗМІ, не згадуючи про кривоногих російських гусарів. Меценатами спорудження пам’ятника та площі  стали голова правління ЗАТ «Радій» Євген Бахмач, голова наглядової ради ЗАТ «Ельворті Груп» Павло Штутман та голова спостережної ради ВАТ «М’ясокомбінат «Ятрань» Андрій Райкович. Про це написали чомусь з тильної сторони споруди, Можливо тому, що серед дававших на нього гроші є навіть і представники новітньої течії «євреї за антисемітів»…
  Відкривши пам’ятник зникла з політичної арени одразу пані  Світлана Негода… Кажуть, що на лікарняний від появи у місті нового голови ОДА, який не забарився усунути її з посади, мабуть, «за плідну працю на благо України». Наступним у цьому ряду мабуть буде пан-товариш Пузаков… А «третій пішов» необхідно сказати і про сам пам’ятник, місце якому, якщо не на смітнику істрії, то хоча б на вулиці, де мешкав Пашутін. До речі, однопартійці пана Пузакова вже на межі 60-70-х років зрівняли з землею могилу «славного мера» Пашутіна, а нинішні його прихильники не удосужилися його підписати. Мабуть, щоб «під роздачу» кваліфікувати споруду, як пошану до Кіси Воробьянінова та тайком вночі класти квіти до ностальгії по імперським колоніальним часам.
 За антиукраїнськими  проімперськими «приколами» та зневагою до всього українського кіровоградська влада, здається, має твердий намір наздогнати Одесу та Севастополь. Все це супроводжується хвилею шаленої агітації у безідеологічнихі антипатріотичних ЗМІ, в якій на 90% беруть участь «кіровоградці-єлисаветградці», які у місті не народилися, тобто «перекотиполе» без місцевого коріння, що зветься словом  зовнішні «засланці».
Антін Сулич
Категорія: Мої статті | Додав: sokil (11.01.2010)
Переглядів: 563 | Коментарі: 1 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 1
1  
test

Ім`я *:
Email *:
Код *:
Copyright MyCorp © 2017
Конструктор сайтів - uCoz