Четвер, 22.02.2018, 23:33
Клич Нації
Головна Реєстрація Вхід
Вітаю Вас, Гість · RSS
Форма входу
Меню сайту
Пошук
Календар
«  Червень 2010  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
282930
Архів записів
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 313
http:
Друзі сайту
http://ukrstep.at.ua http://surma.at.ua
Статистика
 
Головна » 2010 » Червень » 2 » ТАКТИКА І СТРАТЕГІЯ ДІЙ
02:14
ТАКТИКА І СТРАТЕГІЯ ДІЙ

ТАКТИКА І СТРАТЕГІЯ ДІЙ

ВГО "Товариство відродження української нації на сьогодення і перспективу

 

Наприкінці  каденції правління "помаранчевої” коаліції як в Парламенті (при парламентсько-президентській формі правління), так і в виконавчій владі (уряд і Президент) склалася була ситуація тіньового кланового правління Україною. Змінивши Кучминський олігархічний космополітичний режим з президентсько-парламентською формою правління на парламентсько-президентську, –  помаранчеві не тільки не виправили стан речей в управлінні країною, але й значно погіршили ситуацію. Від багатовекторності президента Кучми з його первісним накопиченням капіталу дикунськими методами і зародженням надбагатіїв за рахунок пограбування всенародних статків, Україна перейшла до узаконення і закріплення награбованого за жменькою громадян неукраїнського походження і творення псевдо-еліти, олігархів космополітів, та захоплення ними абсолютної влади і набуття статусу недоторканості, безкарності за порушення ними законів держави.

Патріотична більшість українського населення була обманута лідерами Майдану ще на першій стадії Помаранчевої революції відсутністю Національної Ідеології державотворення і конкретної програми майбутнього уряду та президента. Натомість за основу був взятий єврейський міф про "Месіюта древня мрія нероб: "Як Бог дасть, то і в вікно подасть, тобто особливо не напружуйтеся, не старайтеся, не вимагайте від влади і від себе конкретних  державотворчих дій, все це вирішиться волею Господньою, через посередництво "Месії, яким, звісно, є лідер Майдану та його "апостоли, різного ґатунку корисливці. Причому, до речі, творці месіанства В. Ющенка забули ще одну притчу з Біблії: "І будете добувати хліб насущний в поті чола свого. Хлопською мовою кажучи – без важкої праці нічого не здобудеш, бо "Бо ніщо з нічого не появляється, а лише переходить з одного виду енергії в іншу” (Михайло Ломоносов, другий Закон термодинаміки, філософський термін), але для цього треба докласти зусиль, – колективних зусиль еліти за національно зорієнтованою програмою.

Так складалися обставини, що жоден з допомаранчевих урядів такої програми не мав, як і не було патріотичного складу в тих урядах. Помилкові норми формування уряду помаранчевими не за трьома "П” (Патріотизм, Порядність, Професіоналізм), а за близькістю до лідерів Майдану, за партійною приналежністю та товщиною гаманця претендента на керівне крісло, заклало основи дилетантського складу уже, ніби-то першого "українського уряду”, який очолила досвічена бізнесменка Юлія Тимошенко. Оскільки Прем’єр-міністр заперечувала будь-яку програму дій керівництва державою в абсолюті, то не мав програми дій і її уряд непрофесіоналів з роздутими штатами радників, помічників бездарних міністрів. Розпочавши свою діяльність 2005року десятикратним підвищенням зарплатні всім держслужбовцям, міністрам і депутатам,  при 16 мільйонах пенсіонерів, що з’їхалися в Україну доживати віку з усіх куточків колишнього Союзу (деякі з них мають пенсії понад 60 000 гривен), сумарно це стало непосильним тягарем державного проїдального бюджету.

Не було національної  програми державотворення і в Верховній Раді, оскільки вона була основним джерелом влади. Не було її і в Президента, враховуючи як бездарно формувався секретаріат Президента, коли адміністрацію глави держави очолював олігарх, що не надто ладив з законами України, представник закарпатських сепаратистів, так званих русинів. Крім ганьби державі і Президенту, цей головний президентський канцелярист ніякої користі ні Президенту, ні державі не приніс.   Натомість, попри деякі позитивні кроки секретаріату та Президента на користь нації, відродження історичної пам’яті, національного відродження, саме звідти, з секретаріату Президента, як і при В. Медведчуку, виходили сумнівні дестабілізуючі дії на розвал діючої коаліції, чим успішно користалися антинаціональні сили. А вони були у всіх без винятку парламентських партіях, і блок "Наша Україна” не був винятком: скрізь були олігархи, скрізь космополіти і всі, попри  патріотичну риторику, люто ненавиділи націоналізм та справжнє національне народовладдя. І це як в ПР, блоці БЮТ, блоці "Наша Україна”,  проросійських партіях  Литвина і в фракції російських в Україні комуністів. Нагородження Президентом В. Ющенком негідників впереміжку з елітними представниками української нації, його намагання перетворити землю в товар, а в зв’язку з цим виникає велика небезпека, що українська земля опиниться в руках багатіїв сусідніх держав та власних кримінальних злочинців, привело до глибокої депресії українського люду і втрати віри серед значної частки населення в можливість досягнення національної і соціальної справедливості.

Робота в тіньовому ручному режимі проїдального уряду Юлії Тимошенко, її популістські нездійсненні обіцянки, хворобливі фантазії, помножені на безмежне жадання влади за будь-якої ціни, поставило країну на межу національної катастрофи. Цей уряд необхідно було терміново усувати від влади. На жаль, жоден з кандидатів у президенти України не був готовий це здійснити. Кандидат у президенти, діючий Президент України Віктор Ющенко надто пізно схаменувся був і запізно почав пропагувати національні пріоритети(за що ми його підтримували), щоби продовжити своє президентство в другому терміні. Приховану антинаціональну політичну структуру, БЮТ, усунути від влади могла така ж антинаціональна потуга, відверто антиукраїнська, – партія регіонів, в чиїх руках сконцентрована переважна частина промислово комплексу, а відтак і коштів. Кошти, залякування з боку ПР та відсутність єдиного фронту національних сил і дозволили промоскосько-космополітичному блоку здобути перемогу на президентських виборах. Космополітично-політичне болото в керівництві України, змінила підтримувана і керована з Кремля антиукраїнська сила, яка сконцентрована в партії регіонів, керівником котрої числиться Янукович, насправді – група донецьких мільярдерів. Попереду Україну чекає згортання ліберальщини, нищення всього українського в гуманітарній царині, тиск на патріотичні українські організації. Але саме ця скрута змусить зорганізуватися, єднати свої зусилля для спротиву справжніх патріотів України. Водночас відсіється всіляке сміття, що галасує патріотичні гасла, не чинячи жодних дій на користь нації і націократії.

 Наше Товариство мусить враховувати ситуацію в державі, здерградованість більшості націонал-патріотичних структур як партій, так і громадських організацій. Мусимо усвідомлювати декілька аспектів, без врахування яких ми не зуміємо ефективно працювати на ниві національного відродження.

 По-перше, кожен із нас має усвідомлювати те, що без відродження українського села,  марно сподіватися на відродження кращих традицій української нації, оскільки село зі своїм патріархальним консервативним устроєм хліборобської нації і було тим джерелом, що постійно поповнювало сталу кількість еліти нації. За 70 років терору комуністичної імперської Московщини в Україні зник середній клас селянства, так зване середняцтво, яке розквітло було в період НЕП-у. Саме між 1920 і 1929 роком середняків-селян та кооперативних господарств із замкнутим циклом виробництва, селяни відчули були смак і вигоди власника землі на Східній Україні, а на Західній горде відчуття ґазди, хлібороба, ніколи не зникало. Зрештою, УПА зароджувалася як народна, селянська самооборона власників землі, котрі усвідомлювали, що лише за відсутності завойовників як Західних, так і Східних селяни зможуть продуктивно працювати на батьківській землі. Захищаючи свою малу Батьківщину, разом вони захищали всю Україну в цілому. І заради святої мети, повстанці свідомо йшли на смерть: "Здобудеш незалежність, або поляжеш в бою за неї!Який відсоток сучасної молоді наслідує їхній приклад жертовного служіння Батьківщині? І чи є сьогодні в селі молодь? І тому має бути спеціально розроблена довготермінова програма відродження українського села з усіма формами господарювання, але без латифундистів і не допущення таких перекосів, коли окремі латифундисти, так звані аграрії, володіють сотнями тисяч гектарів землі. Має бути пільгове кредитування не олігархів, а дрібних власників, особливо кооперативних господарств. Зрештою, саме така концепція була розроблена ОУН. Ваона опиралася на український націнальний солідаризм та кращий досвід європи на той час. Наприклад у Німеччині була вилки на землеволодіння: верхня межа не могла перевищувати сто гектарів у володінні одною родиною (саме таку кількість родина здатна обробити самотужки), і не менше двох гектарів, щоби не плодити злидарів.

По-друге, на стадії люмпенізації сільського населення, обезлюднення сіл, потрібна заборона застави землі і вільного її продажу. Років на 50 вся орна земля має бути державною власністю і даватися в оренду під цільове призначення для вирощення збіжжя та інших сільгосппродуктів. Має бути обмеження на вирощення ріпака, сої; соняшника  окрім на держзамовлення для власних потреб і для рослинних масел. Має були щорічне державне замовлення на потрібну кількість сільгоспкультур. Селяни повинні бути впевнені, що вирощений ними продукт вони гарантовано продадуть, а не віддадуть майже даром спекулянтам, перекупникам, як сьогодні маємо в Україні при базарній економіці. Та до державних планів і програм, насамперед, потрібна добра воля селян, які захочуть відродити добру славу українських хліборобів. І тут є нагальна потреба лобіювання у ВР України потрібних законів та просвітницька робота таких організацій як ВГО ТВУН.

Можна скільки завгодно розказувати селянам, безробітним селянським дітям, що знаходяться на обліку з надією про хоча б якесь працевлаштування, про біди наших предків,  але від усвідомлення що молодь минулого століття теж бідувала, легше їм не буде. Вони мають дві речі: в недалекому майбутньому не буде нічого дорожчого, ніж сільськогосподарські продукти, а отже хлібороб незабаром буде найбільш престижна професія, як і найбільш прибуткова. І сьогодні єврейські кібуци на напівпустельних землях є дуже прибуткові. Не кажучи про голандців, або шведів з їхнім шведським соціалізмом (читай кооператизмом), де українські студенти мріють хоча б свинарники прибирати, щоби добре заробляти. Україна є піонером, де сто років тому в Галичині зародився кооператизм; є маса літератури на цю тему. Є у Львові ініціатор відродження українського кооператизму, Федір Ількович Коваль, що пропагує цю справу. Наше завдання йому допомогти.

 І третє, молодь має розуміти те, що скільки б ми не обурювалися, що в Україні в 21-у столітті відроджуються середньовічні феодали-латифундисти, що село гине, самі по собі як промислові, так і аграрні олігархи не щезнуть доки українці, молоді українці, їх гарно про це не "попросять”.  Олігархи поки що діють нахабно, лякають зброєю, навіть вбивають. І тому знову повертаємося до народної самооборони 30-50 років. Коли сьогодні вроцлавські поляки спільно з нащадками голодоморників, онуками комнезамівців, різними колесніченками, лементують: "гевалт! – нас різали на Волині повстанці УПА”, забуваючи додати, що українці так діяти мусіли, якщо не хотіли бути замордованими шовіністичною польською Армією Крайовою. А щодо жидів, то їхні власні  поліцаї без українців старанно допомагали гестапівцям мордувати співплемінників, і з цим непогано справлялися. Недаремно на Нюрнберзькому судовому процесі чимало жидів було засуджено до смертної кари, як нацистських посібників. Зрештою, на війні, як на війні. А це була війна.

Відсутність державної програми відродження української нації, історичної пам’яті, національної самосвідомості, заставляє нас заповнювати цю прогалину і йти до шкіл, ліцеїв, ВУЗів, нести історичну пам’ять до молоді, допомагаючи їй позбутися уже вродженого ганджу меншовартості, волячої терпимості. Мусимо постійно вчитися, бо хто не вчиться, той уже живий мрець. Щоби нести знання в маси, тими знаннями необхідно володіти. Нам вкрай потрібна чисельність, але чисельність якісна, елітна і самодостатня (читай ключові принципи єднання в Товариство). Потрібно регулярно випускати газету, "Клич нації, чи якусь іншу, раз на місяць, але за графіком. Без преси ми будемо працювати в "секційному варіанті, без живої розмови з людьми, ми ризикуємо  перетворитися в дискусійний клуб, де ми будемо займатися само-агітацією. А ми повинні дійти до простих людей, котрим не до комп’ютерів.

Історія близька і далека річ конче потрібна, але стократ потрібніше допомогти розібратися людям в сьогоденних негараздах. Бо нам дозволять критикувати, лаяти на чім світ стоїть всіх колишніх катів і тиранів, що мордували український люд, але піднімуть шалений лемент, утиски, при спробі навіть показати пальцем на сучасних паразитів, що висмоктують з українців живі соки, нищать українську культуру, плюндрують екологію, запродують Україну тому ж імперському шакалу, що ні на хвилину не задумається, якщо трапиться нагода знищити еліту сусідньої держави, ллючи після цього крокодилячі сльози співчуття.

Сьогоднішня Москва нічим не краща ніж та, коли Іван Калита потопив у озері Ільмень вільних слав’ян Новгорода Великого; ніж та, коли Меншиков вирізав все населення столиці Івана Мазепи, Батурина; ніж та що виморила десятки мільйонів українців голодом 32-33 роках; ніж та, що косила кулеметними чергами новочеркасьців у 1963 році підчас хлібних бунтів; вибухи у власних багатоповерхівках, мордування, гвалтування дітей жінок у Чечні, експансія Грузії, Афгані і Киргизстані. Уже розповсюджується задушливий сморід із роззявленої шакалячої пащі над Україною, залякування Польщі, знищенням еліти. Терор, підкупи, залякування, шантаж. В цьому і полягає державна політика нащадків монголотатарської орди, азійської підступної розбійної  Московщини. Зрештою, цар Микола дав вичерпну характеристику власному народу: "Основное занятие русского человека это – разбой”. Від себе додамо – і п’янка!. І уточнимо: не руської людини, бо русичі це – ми, українці, а угрофінської суміші з тюркськими нацменшинами, – гримуча суміш дикості й жорстокості, замішаної на заздрості та підступності.

І хочемо ми цього чи ні, але ми приречені жити поруч з цим медведем-шатуном, а значить пора звільнятися від облудних чар всепрощенства і непротивлення злу. В перспективі українцям, як і кожній нації, доведеться або виборювати собі місце під сонцем, або щезнути ставши погноєм для розвитку інших, агресивніших, войовничіших народів. Приклад Ірландії, етрусків та асирійців має бути для нас застереженням. Терени України не лише для юдеїв є землею лбітованною на цю пору, і в перспективі.

З ким ми можемо співпрацювати. З кожною структурою, котра сповідує український національний солідаризм, прагне до побудови української держави на основі націократичного державокерування. Ідеальний варіант координація дій споріднених партій і організацій, на період виборчих кампаній це – блоки. Але задля рівноправних партнерських стосунків у будь-якому блоці, нам треба мати структури не обласних осередків, а обласних організацій, дієвих структур, впливових і добре відомих серед населення структур. Робота з молоддю, конференції на живі теми, залучення до підготовки тих конференцій молоді, студентів.

У своїй газеті необхідно висвітлювати теми, котрі сьогодні є нагальними для їх вирішення. Використовувати національні святкові дати для проведення мітингів, конференцій силами місцевої еліти і молоді. Саме місцевої, а не запрошеної. Це не вимагає ніяких затрат, окрім приміщення і залучає якомога більшу масу людей учасників даної місцевості. В кожній області є проблеми спільні з іншими областями, але є чимало суто місцевих проблем. Саме їх варто намагатися вирішувати, щоби допомогти людям серед яких проживають члени організації.

І якщо влада призабула про круглі столи керівників обласних організацій, то нам ніхто не перешкоджає їх ініціювати, запрошуючи відділ внутрішньої політики до участі в тих диспутах, і через ті круглі столи теж намагатися впливати на владу, залучаючи місцеву пресу до участі в обговоренні місцевих не вирішуваних роками проблем. Бути осторонь проблем простих громадян не сміє жодна організація. Тим паче ВГО ТВУН.
Переглядів: 611 | Додав: sokil | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Copyright MyCorp © 2018
Конструктор сайтів - uCoz