Четвер, 22.02.2018, 23:33
Клич Нації
Головна Реєстрація Вхід
Вітаю Вас, Гість · RSS
Форма входу
Меню сайту
Пошук
Календар
«  Грудень 2009  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031
Архів записів
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 313
http:
Друзі сайту
http://ukrstep.at.ua http://surma.at.ua
Статистика
 
Головна » 2009 » Грудень » 22 » ДОПОВІДЬ ГОЛОВИ ВГО ТВУН 19 грудня 2009 року м.Житомир
14:43
ДОПОВІДЬ ГОЛОВИ ВГО ТВУН 19 грудня 2009 року м.Житомир

ДОПОВІДЬ ГОЛОВИ ВГО ТВУН

19 грудня 2009 року м.Житомир

Шановне Товариство, з моменту реєстрації це наша друга зустріч, після травневої в Запоріжжі. Ця, згідно вимог Статуту ТВУН, – звітно-виборна, на котрій делегати від обласних осередків мають нагоду обрати керівництво ВГО "ТВУН” – голову Товариства та його заступників, а також голову управи.

17 років тому, впорядковуючи могили полеглих козаків-тютюниківців, під враженням розмов про ті події, а також враховуючи наше, націонал-патріотів, без грошів’я, зародилася ідея створити елітну громадську організацію, залучивши до неї депутатів всіх рівнів, інтелігенцію міста Житомира. Так сформувався гурт еліти міста: адвокати, журналісти, письменники, художники, члени УКРП, один рухівець, єписком Житомирський і Овруцький Серафим, один священик Київського патріархату, головний архітектор міста, міські депутати і депутат ВР Віталій Мельничук, який і був першим координатором ТВУН. Всіх нас було тридцять осіб. Помпезно відкрившись за участю духовного хору "Орея” та дитячого ансамблю "Сонечко”, через рік, після провальних для ТВУН виборів мера міста Житомира, де наш кандидат, головний архітектор міста, Михайло Ксеневич, зайняв третє місце, робота ТВУН затухла.

У 2002 році, після саморозпуску УКРП, Житомирська організація ТВУН, відродилася на базі місцевих членів ОО УКРП, і в лютому місяці 2003р. була зареєстрована, як обласна організація ТВУН. Назва організації "Товариство відродження української нації” була в категоричній формі запропонована членом проводу УКРП Іваном Любасом ще в 1992 році, – або це націоналістична і саме з такою назвою, з поясненнями чому саме така, або члени УКРП в цьому участі не беруть. Так виникла ідея, були написані "Ключові принципи єднання в Товариство”, і було започатковано базовий осередок майбутньої ВГО "ТВУН”. При сприянні колег Любаса по колишній УКРП з ”Тризубу”, а саме Євгена Філя та покійного Василя Іванишина, ідеолога "Тризуба”, та голови партії "Рух за єдність” Богдана Бойка, 13 вересня 2003 року ми провели свій перший всеукраїнський з’їзд у Духовній Академії в Києві.

Приймаючи участь у двох виборчих кампаніях, ми розрекламували добре газету, заявили про ТВУН, нажили симпатиків та ворогів. А головне знайшли друзів і однодумців серед членів партії "Рух за єдність”, поповнивши ряди Товариства. На цю пору ВГО ТВУН має у своєму складі 19 обласних осередків. 20-й, одеський, відійшов від нас, поповнивши об’єднання "Свобода”. Цінуючи кожну особистість, що приєднується до Товариства чи покидає наші ряди, в той же час, не сміємо підтримувати анархізм, коли кожен осередок самостійно буде вирішувати важливі національні питання на свій розсуд. Саме так поступив голова одеського осередку Михайло Перегінчук, не приїхавши в Запоріжжя на наш з’їзд, і самостійно вирішивши кого йому підтримувати на виборах у президенти. Шляхом диспуту і обговорень мусимо мати узгоджену позицію в цім питанні.

Шлях до реєстрації ВГО ТВУН встелений перепонами і нервомотанням, продовжений нині тяганиною реєстрації місцевих осередків, коли обласні юридичні відділи і вдають. Що не розуміють значення адекватних слів у скобках. З цією справою кожен обласний керівник справляється по різному, виходячи з власного досвіду та місцезнаходження (Захід, Південь, Схід), а також коштів, з чим у нас не густо. З коштами для осередків найпростіший спосіб їх збору це єднання однодумців за переконаннями, які на розсуд осередків сплачують членські внески, як про це сказано в статуті ТВУН, надсилаючи певний відсоток на потреби управи центральних органів та на випуск газети. Зрештою, в ключових принципах сказано, що ми єднаємо "самодостатніх українців”, що дають собі раду кожен окремо, а об’єднавшись в Товариство ці можливості збільшують. Наразі спільне рішення нашого з’їзду від 20 грудня 2008 року про щомісячну сплату 150грн. на випуск газети виконують лише дві структури: Рівненська та Київська, інші зрідка, епізодично, вносять якусь дещицю. Але навіть телефонний зв’язок з регіонами потребує витрат, враховуючи те, що не всі користуються послугами одного мобільного оператора, а дехто взагалі не користується мобільним телефоном. Таким чином оплата двох телефонів, плюс оплата веб-сайту, щомісячно з’їдають понад триста гривен конкретно Любаса. Звісно, що можна зайняти вичікувальну позицію, як деякі інші партійні та громадські організації, – не збиратися, не випускати жодних газет, не розвивати структур, не підтримувати жодних зв’язків. Але тоді навіщо витрачено стільки нервів, коштів і часу?

Без газети, практично нема з чим іти до людей, щоби пояснити позицію ВГО "ТВУН” і розвивати структури, як справедливо зауважив Григорій Белюга. Зрештою, преса – наша єдина зброя. Певна річ, що політично активна маса населення читає Інтернет, але це уже політично активні українці, а нам вкрай потрібно достукатися до сердець поки що вичікуючої інтелігенції та простих українців, що не мають комп’ютерів. Можливо щось дадуть конференції, котрі започаткували рівенчани, а продовжили львів’яни, але й матеріали тих конференцій теж необхідно донести до небайдужих українців і то не лише через Інтернет, бо на оплату чужих видань ми не маємо коштів– там скажені розцінки. Був дуже добрий метод у колишнього голови Білоцерківського осередку В. Гудзенка – виготовлення листівок з шапкою "Клича нації”, який нині давно забутий. Поки що ми йдемо методом проб і помилок, десь знаходячи, а десь втрачаючи. За два роки втратили Гудзенка і Підпригорщука, що є нашим недопрацюванням, деякі керівники осередків свою роботу обмежують простою роздачею газети. Останнє є вкрай помилковим, бо газета це лише засіб зав’язати розмову і подальшої пропаганди національної ідеології. Зрештою, сьогодні кожен з делегатів розкаже про свої методи і засоби виконання наших статутних завдань, якщо, звісна річ, є чим похвалитися. А не лише скаржитися на лиху долю, чого не слід чинити, бо інакше потреби в нашому Товаристві не було би. Зрештою, якби ОУН, "Просвіта” та інші, з дозволу сказати "націонал-патріотичні” організації не лише носили гучні назви, але й чинили відповідно тим назвам, то ми мали би ще в 90-х роках українську владу, націократичну, яку мають прибалти та поляки з чехами. Як і те, що перед поляком чи словаком, і тим же московітом, не стоїть так гостро питання, – бути патріотом національної держави, чи любити свого поневолювача, нема дилеми – любити матір чи мачуху. Там, у наших близьких сусідів є одна держава, є одна мова, одна культура, одна релігія, спільна національна релігія і лише один "вектор”, один національний дороговказ, який веде до розквіту національної держави і добробуту народу.

Сьогодні чуємо звідусіль, що в Україні, мовляв, є понад сотню партій та безліч організацій. Це все брехня! Не випадково наш колишній компаньйон, Богдан Бойко, зі своєю партією на цих виборах не затребуваний. А це і бездіяльність партії, і те, що на цю пору Європою крокує націоналізм. Попри єдність Євросоюзу, всередині його йде жорстка боротьба за лідерство. Зрештою, як писав Іван Франко у 19-у столітті (у своїй статті про неготовність нації, особливо еліти на східних теренах), будь-який союз можливий і потрібний, якщо нації самоусвідомлені, самодостатні і стійкі проти асиміляції та поневолення. Сьогодні В Україні підсвідомо в народі відроджується індивідуалізм, який закладений в гени кожного українця Творцем Всесвіту, незважаючи на волячу впертість і неготовність еліти нації в самоусвідомленні. І навіть, не читаючи наших пророків, Франка та Шевченка, – український народ прагне провідника Нації і національної ідеології державотворення. Наша задача, як і кожної істинно націоналістичної структури, допомогти нації розібратися де є раціонально зерно, а де фальш у цілому потоці, лавині псевдо-національних програм та теорій. Великою нашою заслугою буде те, якщо ми допоможемо простолюду читаючи розуміти Тараса Шевченка і Івана Франка. і не лише так зване "вибране”. Тому, дуже важливо мати чисельну організацію, та надто важливіше залучати до співпраці науковців, істориків освічену частку українського народу, тобто еліту нації, молодь. Враховуючи псевдо-селекцію юдо-московитів, експериментів з виведення окремої породи мутантів гомо-совєтікуса, манкуртів та яничарів, завдання надто складне. То ж варто уважніше і пильніше придивлятися до молоді, не відштовхуючи ті рідкісні винятки серед старшого покоління, які здатні забути про властиві вікові недомагання і які готові служити нації десь чимось жертвуючи, як це чинить більшість із вас.

Сподіваюся на те, що Товариство врахує всі помилки, намітить правильні кроки розбудови ТВУН, бо жменьки членів обласних осередків погоди на політичному полі не зроблять. Потрібна активна діяльність добре розвинених обласних осередків, обласних організацій. Щоби називатися так необхідно мати в 2/3 районів області районні осередки. От тоді ми будемо бажаними колегами для інших націонал-патріотичних організацій, і зможемо розраховувати на активну участь у всіх виборчих процесах. І зовсім не обов’язково бути для цього партією. Варто врахувати, що при перемозі 17 січня шановної леді "Ю”, працювати доведеться значне обережніше, свободи, ненависного багатьом з вас періоду Ющенка, щезнуть і "Вона”, "та що працює” спільно з регіоналами, введе омріяну цензуру, а суди, в особі псевдо-Аполона, "Вона” уже має. То ж чи багато журналістів погодяться втрачати власне майно, або сідати до буцегарні? Тимошенчиха уже глаголить про диктатуру законів України, а при потребі таких, Верховне зборище олігархів наприймає їх, щоби безкарно донищувати, витісняти етнічну націю з її споконвічних земель. Не забуваймо, що Україна давно є "землею обітованою” не лише для юдеїв, але й для азійської Московщини. І тут би вміло використати потребу більшості віруючих і витісняти клин клином, тобто МПЦ єдиною помісною церквою, а уже потім працювати над перевагами древніх переконань наших предків. Натомість, не пам’ятаючи, що для москалів релігія завше була лише ширмою імперських зазіхань, одні українці і далі слухають прокльони на адресу гетьманів України, інші спільно з москалями, спільно з лютим ворогом України, воюють проти християнства взагалі, як такого, більшовицьким методом намагаючись його ліквідувати, не маючи на це ні сил, ні коштів, лишень визиваючи проти себе спротив, бо всяка дія, завше викликає рівновелику протидію.

На дану пору, маємо твердо дотримувати вимог Статуту Товариства, що є для ВГО ТВУН його Конституцією, не заперечуючи право кожного українця чи груп мати власне релігійне переконання, і нехай релігійні громади займаються релігійними питаннями, а для Товариства є безліч інших питань, котрі вкрай необхідно впроваджувати у щоденну практику діяльності організації. Бо як показала практика моєї зустрічі з одним осередком, при наявності понад сорок осіб на зібранні, після священної години, залишилося три члени товариства. Ото й усі члени ТВУН! А така чисельність особливої погоди в місті не зробить, тим паче в області. Трагедії, певно що немає, треба використати те, що ми зареєстровані, а отже маємо законні підстави для дії. Йдімо до людей вирішуючи, допомагаючи вирішувати їхні сьогоденні проблеми, узгоджуючи свої дії з керівництвом ТВУН та Статутом, який варто знати напам’ять, і розвиваймо ТВУН, працюймо на перспективу.

Зрештою, при давно закостенілих двох ОУН, чом би не намагатися їх замінити? КУН і "Свобода” аж ніяк не наші конкуренти, оскільки дві перші лояльні до всього і до всіх, і перетворилися в ветеранські структури, а "Свобода” сповідує соціал-націоналізм, який не має нічого спільного з націоналізмом. Партія "ОУН” не має ні мережі, ні впливу, окрім, можливо, у Львові, хоча й має непогані кошти. КУН, очолювана олігархом, мусить тяжіти до співпраці з владою (яка б та влада не була), з певних на то причин. "Тризуб” зі смертю Василя Іванишина, засновника та ідеолога цієї напів-воєнізованої структури, наразі втратила свого покровителя і фінансиста ОУН(р) і не визнає голову КУН, як правонаступника покійної Слави Стецько. Окрім того фанатична християнська релігійність і постійний наголос на цьому, як і будь-який інший релігійний фанатизм, шкодить цій вкрай потрібній на цю пору націоналістичній структурі. Можливо єдиній молодіжній націоналістичній структурі, де кожен член організації "Тризуба” ім. Степан Бандери помре за Україну не вагаючись. Партія УНА-УНСО, яку юридично очолює Юрій Шухевич, фактично – Руслан Зайченко, співпрацює х Прем’єр-міністром, Тимошенко. А тому планованого єднання всіх націоналістів України, на жаль, не відбулося і далі розмов справа не пішла. І на цих виборах у всіх кандидатів у президенти, без винятку, основна ідеологія це – мішки з "зеленню”, яка слабо прикрита соціальним словоблуддям. Бо без вирішення політичного соціальне не вирішиш, як би солодко це словоблуддя не лилося з уст усіх обіцяльників.

Наостанок, хочу щиро подякувати всім тим, хто вірив у мене як свого керівника, особливо тим, хто намагався, як міг, допомогти мені нести цього важкого хреста, – друкувати газету. Бо мусите погодитися, що без друкованого засобу впливу на читача, організація, жодна організація! – нічого не вдіє. В той же час вірю, що новообраний керівник ВГО "ТВУН” знайде дієвіші методи керівництва Товариством, підбере, з вашою допомогою, надійних і працьовитих заступників, і організація працюватиме значно ліпше для відродження української нації.

А поки що, в переддень нашого древнього свята народження нового Дня, народження Божича, Сонця (Родздва), вітаю усіх Вас з Різдвяними і Новорічними святами і зичу всім достатку і злагоди в родинах, міцного здоров’я і хай збудуться наші з вами мрії і задуми!

З Новим роком, з новим щастям! Слава Україні та полеглим за неї Героям!

Іван Любас,

Голова ВГО "ТВУН”

Переглядів: 771 | Додав: sokil | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Copyright MyCorp © 2018
Конструктор сайтів - uCoz